Урок з
української літератури. 9 клас. Вчитель Новоград-Волинської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ст. №10
художньо-естетичного
профілю Ульянова О.В.
Тема уроку: Вічна поезія «Саду
Божественних пісень» Г.Сковороди: пісня «Всякому місту звичай і права», вірш
«De libertate».
Мета: допомогти учням засвоїти
зміст віршів Г.Сковороди, збагнути художні особливості цих творів;
удосконалювати вміння читати й аналізувати поетичні твори; розвивати
самостійність мислення, сприяти формуванню бажання жити чесно, правдиво, по
совісті.
Цілі уроку:
Учні
знатимуть: зміст, тему, ідею, худ. особливості поетичних творів Сковороди: поезії
«Всякому місту звичай і права», вірша «De libertate».
Учні
вмітимуть: виразно і вдумливо читати виучувані твори, розкривати їх зміст, тему й
ідею, висловлювати власні враження від «побаченого» і «почутого».
Тип уроку: урок вивчення нового
матеріалу
Обладнання: тексти творів,
ілюстрації до них, картки із завданнями, відеопрезентація
Хід уроку.
І.Мотиваційний
етап.
1.
Забезпечення емоційної готовності до уроку.
(Обмін
побажаннями).
2.
Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань.
2.1. Бесіда
Учитель. Григорій Сковорода… Що
ви відчуваєте, думаєте, чуючи це ім’я? Які асоціації виникають? (Відповіді
учнів).
Для мене Г.
Сковорода – це мандрівний філософ,байкар, мислитель, просвітитель.
Читаючи його
поезії, байки, філософські трактати, я все більше переконуюсь, що Григорій
Сковорода був ще й пророком.
Дуже багато
потрібних для осмислення людиною проблем заторкнув наш «перворозум», як назвав
філософа І. Драч: це тема спорідненої праці, внутрішньої свободи людини, її
прагнення займатися улюбленою працею, відповідальності за своє життя.
А скільки
цікавих афоризмів у нього я зустріла! Часто ми цитуємо східних філософів,
західних, забуваючи чи просто не знаючи про такі перлини (звертаю увагу учнів
на дошку): Що може
бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?
Надмір
породжує пересит, пересит — нудьгу, нудьга ж — душевну тугу, а хто хворіє на
се, того не назвеш здоровим.
Любов
виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
Хіба
розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?
Як
купці вживають застережних заходів, аби у вигляді добрих товарів не придбати
поганих і зіпсутих, так і нам слід якнайретельніше пильнувати, щоб, обираючи
друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того — неоціненний скарб, через
недбальство не натрапити на щось підроблене.
Не
все те отрута, що неприємне на смак.
Добрий
розум, робить легким будь-який спосіб життя.
Бери
вершину і матимеш середину.
З
усіх утрат втрата часу найтяжча.
«Сьогодні ми
поведемо мову про… чесність. Кажуть, бути чесним з самим собою надзвичайно
складно. Так чи ні? (відповіді учнів). Але потрібно… Чи ні? Чи не завжди? Не
скрізь? Не в усьому? Як гадаєте? (Відповіді кількох учнів). Ну що ж, давайте
звернемося по допомогу до розумного чоловіка – Григорія Сковороди.»
ІІ.
Цілевизначення і планування.
1.
Повідомлення й аналіз теми уроку.
Тема нашого
уроку звучить так: …… Вчитаймося. Вдумаймося. Усі слова, тема загалом
зрозумілі?
2.
Узгодження цілей і плану роботи.
Учитель. Цілі нашого уроку такі:
(зачитую). Доповніть представлені цілі власними і запишіть.(Учні записують
і озвучують власні цілі).
Зверніть увагу
на проблемне питання (на картках), на яке ми маємо дати відповідь наприкінці
уроку: «Чому поезії збірки «Саду Божественних пісень» називають вічними?»
Словникова робота. «Вічна поезія» - значення «на
всі віки», «назавжди».
Пропоную нашу
роботу організувати за таким планом: ми будемо працювати з текстами поетичних
творів Г.Сковороди «Всякому місту звичай і права» і «De libertate», визначимо
художні особливості цих творів, доберемо епіграф до нашого уроку.
Приймається?
Тоді до праці!
ІІІ.
Опрацювання навчального матеріалу.
Учитель:
Коли ви слухатимете вірш «Всякому місту звичай і права», що ввійшов до
збірки «Сад Божественних пісень, прозябшій из зерен Священного писанія», то
постарайтеся зосередити увагу на власних відчуттях, емоціях, виниклих запитаннях.
1.
Учитель читає вірш «Всякому місту звичай і права». Учні
після паузи фіксують враження, почуття, запитання.
2.
З`ясування емоційного враження від прослуханого.
«Незакінчене речення»: «Слухаючи поезію «Всякому місту звичай і права», я
відчув…»
3.
Прослуховування уривку муз. твору. – Яким настроєм
пройнятий музичний твір? Наскільки автору музики вдалося (не вдалося)
відтворити настрій поезії Сковороди? ( Виконання пісні Ніною Матвієнко, її
образ – звернення до глядача змушує замислитися над швидкоплинністю життя, над
вічними цінностями.)
4.
Робота з текстом поезії «Всякому місті звичай і права». Обговорення змісту за
питаннями:
5.
Чому перших чотири рядки І строфи починаються займенником
«всяка»? (Автор, тобто ліричний герой, міркує, що кожен має право жити, як
може.)
Учитель: Далі перед нами
постають різні типи людей. Який спосіб життя ведуть ці люди? ( Підлабузник –
утратив гідність, брехливий купець, адвокат «викручує» закон, скуповує землі
скнара)
1.
Які слова у 4 строфі звучать як висновок в устах ліричного героя? (Кожному
голову крутить свій дур)
2.
Чому автор уживає займенники «той», «цей», «інший»? (Це
узагальнені образи)
3.
Яка функція рефрена? (Повторення двох рядків перших
строф) (Ліричний герой усвідомлює минущість багатств, утіх, це усвідомлення
дає можливість – жити чесно, по совісті).
4.
Яким, на думку ліричного героя, має бути життя «по уму»?
(По совісті, зречення від марнот цього світу як запоруки духовної свободи).
5.
Що непокоїть ліричного героя?( «Як з ясним розумом
вмерти мені») Що означають слова «з ясним розумом»?(Бути чесним,
з чистою совістю, не обтяженою ніякими житейськими іншими клопотами).
6.
Що для ліричного героя
страшніше смерті? (Заплямувати чисту
совість, втратити «ясний розум»)
7.
Визначення теми, ідеї твору.
Тема твору:
сатиричне зображення панів, чиновників, купців, дворянсько-бюрократичної
системи управління).
Ідея твору
– жити по совісті, мати совість, «як чистий кришталь» - тільки це дасть
можливість жити спокійно і не перебувати «в полоні нав’язливих дум».
8.
«Укладання синонімічного ряду»: ключове поняття - «жити по
уму» ( правдиво, чесно)
Робота з
епіграфом твору. Чому епіграфом до поезії стали слова Ісуса сина Сирахова зі
Старого Заповіту «Блажен муж,иже в премудрости умрет и иже в розуме своїм поучается
святине»? (Біблійні слова формують мотив пісні – роздуми Сковороди, тобто
ліричного героя над тим, що має визначити його спосіб життя в цьому світі).
Учитель: Жити «по уму» ,
правдиво, у Сковороди пов’язано з власною свободою. Тільки тоді людина зможе
почувати себе щасливою, так, як про це сказано в поезії «De libertate».
1.
Настановне завдання: - Прочитаймо ж поезію Г.Сковороди і
спробуємо зрозуміти, відчути настрій ліричного героя.
2.
Виразне читання вчителем поезії «De libertate». (Учні
після паузи фіксують враження, почуття, запитання й озвучують їх).
3.
Робота з текстом твору.
3.1Чому вірш
починається риторичними запитаннями? (Свобода безцінна, її ні з чим не можна
порівняти).
4. Чому автор порівнює
золото з болотом? (Як болото може погубити людину, так і золото позбавляє
людину свободи, робить людину залежною від принад світу).
5. Що означає вислів
«пошитися в дурні»? Чому для автора є рівноцінним «без свободи лишитись» і
«пошитися в дурні»? (Значить втратити все найголовніше).
6. Чим занепокоєний ліричний
герой? (Занепокоєний «лишитися без свободи») Без якої свободи
боїться залишитися герой? Чому?
7. Чому Сковорода називає
Хмельницького «героєм»,«батьком вольності»? (Подарував українцям надію на
волю).
8. Створіть
асоціативний ряд до слова «свобода».
Учитель: Я думаю, жити чесно, «по
уму», «мати совість, як чистий кришталь» нелегко, навіть складно, але радість ,
яку людина відчуває будучи вільною, набагато більша.
ІІІ.
Рефлексивно-оцінювальний етап.
1.
Відповідь на проблемне питання. – У чому вічність поезій
«Всякому місту…» і «De libertate»?
2.
Визначення епіграфа уроку. Спробуймо дати епіграф нашому
уроку. На картках записані вислови Г.С.Сковороди. Доберіть той, який, на вашу
думку, є більш вдалим для епіграфа уроку.
·
Добрий розум робить легким будь-який спосіб життя.
·
Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає, тим швидше і
прекрасніше здіймається вона догори.
·
Розум завжди любить до чогось братися , і коли він не
матиме доброго, тоді звертатиметься до поганого.
·
Як ліки не завжди бувають приємні, так і істина буває
сувора.
·
Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний.
Учитель: Я теж думала над
епіграфом уроку, і мені припав до душі вислів «Добрий розум робить…»,
тому що чесна, совісна людина може насправді почуватися вільно.
3.
Рефлексія навчальної діяльності і пов’язаних з нею
почуттів. («Незакінчене речення»)
На уроці я:
дізнався… зрозумів…навчився..
Найбільший мій
успіх…
Найбільші
труднощі я відчув…
Я не вмів, а
тепер вмію…
На наступному
уроці я хочу…
Цей твір мене
навчив…
4.
Рефлексія досягнення цілей.
- Перегляньте
свої цілі , записані в зошитах. Які з них ми досягнули? (озвучують). Які
ще потребують нашої уваги? Думаю,на наступному уроці своїх цілей ви обов’язково
досягнете.
5. Само- і
взаємооцінювання навчальної діяльності.
- Оцініть
роботу свого однокласника на сьогоднішньому уроці за 12-бальною шкалою,
вмотивуйте її.
IV. Домашнє завдання
Обов`язкове
загальне: Вивчити напам`ять пісню «Всякому місту звичай і права», визначити тему,
ідею вірша «De libertate».
Обов`язкове на вибір: скласти усну розповідь на одну з тем: «З усіх
втрат втрата часу найтяжча», «Коли я хочу, щоб мене любили, я сам перший
люблю».
За бажанням: створити ілюстрації до
творів.
